
Азітрокс 500 мг №3

Доставка
Оплата
Зверніть увагу!
Самолікування шкодить вашому здоров'ю. Перед покупкою препарату проконсультуйтеся з лікарем.
Інструкція (опис препарату), розміщена на даній сторінці, має інформаційний характер і призначена виключно для ознайомлювальних цілей. Лише лікар може прийняти рішення про призначення препарату, а також визначити дози та способи його застосування.
Зовнішній вигляд товару може відрізнятись від його зображення.
Компанія «Інтернет-аптека "Євроаптека"» не несе відповідальності за можливі негативні наслідки, що виникли внаслідок використання інформації, розміщеної на сайті.
Характеристики
Опис
Склад
діюча речовина: азитроміцин;
1 таблетка містить азитроміцину 500 мг (у формі азитроміцину дигідрату 524,052 мг);
допоміжні речовини: ядро таблетки: крохмаль прежелатинізований, натрію кроскармелоза, кальцію гідрофосфат, магнію стеарат, натрію лаурилсульфат; покриття: гіпромелоза 2910/5, титану діоксид (Е 171), макрогол 6000, тальк, емульсія симетикону SE 4, полісорбат 80.
Лікарська форма
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.
Основні фізико-хімічні властивості:
білі або майже білі овальні таблетки, вкриті плівковою оболонкою; розмір таблеток – приблизно 17,1х10,1 мм, товщина – 6,1-6,6 мм.
Фармакотерапевтична група
Антибактеріальні засоби для системного застосування. Макроліди, лінкозаміди та стрептограміни. Азитроміцин. Код АТХ J01F A10.
Фармакологічні властивості
Фармакодинаміка.
Азитроміцин є макролідним антибіотиком, який належить до групи азалідів. Молекула утворюється у результаті введення атома азоту в лактонове кільце еритроміцину А. Механізм дії азитроміцину полягає в інгібуванні синтезу бактеріального білка за рахунок зв’язування з 50S-субодиницею рибосом і пригнічення транслокації пептидів.
Механізм резистентності
Повна перехресна резистентність існує серед Streptococcus pneumoniae, бета-гемолітичного стрептококу групи А, Enterococcus faecalis та Staphylococcus aureus, включаючи метицилін-резистентний золотистий стафілокок (MRSA), до еритроміцину, азитроміцину, до інших макролідів і лінкозамідів.
Поширеність набутої резистентності може бути різною залежно від місцевості і часу для виділених видів, тому локальна інформація про резистентність необхідна особливо при лікуванні тяжких інфекцій. У разі необхідності можна звернутися за кваліфікованою порадою, якщо місцева поширеність резистентності така, що ефективність препарату при лікуванні принаймні деяких типів інфекцій є сумнівною.
Спектр антимікробної дії азитроміцину
Зазвичай чутливі види
Аеробні грампозитивні бактерії:
Staphylococcus aureus метицилінчутливий;
Streptococcus pneumoniae пеніцилінчутливий;
Streptococcus pyogenes.
Аеробні грамнегативні бактерії:
Haemophilus influenzae;
Haemophilus parainfluenzae;
Legionella pneumophila;
Moraxella catarrhalis;
Pasteurella multocida.
Анаеробні бактерії:
Clostridium perfringens;
Fusobacterium spp.;
Prevotella spp.;
Porphyriomonas spp.
Інші мікроорганізми:
Chlamydia trachomatis;
Chlamydia pneumoniae;
Mycoplasma pneumoniae.
Види, для яких набута резистентність може бути проблемою
Аеробні грампозитивні бактерії:
Streptococcus pneumoniae з проміжною чутливістю до пеніциліну і пеніцилінрезистентний.
Організми з вродженою резистентністю
Аеробні грампозитивні бактерії:
Enterococcus faecalis;
стафілококи MRSA, MRSE*.
Анаеробні бактерії:
група бактероїдів Bacteroides fragilis.
*Метицилінрезистентний золотистий стафілокок має дуже високу поширеність набутої стійкості до макролідів і був зазначений тут через рідкісну чутливість до азитроміцину.
Фармакокінетика.
Біодоступність після перорального прийому становить приблизно 37 %. Максимальна концентрація у сироватці крові (Cmax) досягається через 2-3 години після прийому препарату.
При прийомі внутрішньо азитроміцин розподіляється по всьому організму. У фармакокінетичних дослідженнях було показано, що концентрація азитроміцину в тканинах значно вища (у 50 разів), ніж у плазмі крові, що свідчить про значне зв’язування препарату з тканинами.
Зв’язування з білками сироватки крові варіює залежно від плазмових концентрацій і становить від 12 % при 0,5 мкг/мл до 52 % при 0,05 мкг/мл у сироватці крові. Уявний об’єм розподілу в рівноважному стані (VVss) становив 31,1 л/кг.
Кінцевий період плазмового напіввиведення повністю відображає період напіввиведення з тканин упродовж 2-4 днів.
Приблизно 12 % внутрішньовенної дози азитроміцину виділяються незмінними із сечею упродовж наступних 3 днів. Особливо високі концентрації незмінного азитроміцину були виявлені в жовчі людини. Також у жовчі були виявлені 10 метаболітів, які утворювались за допомогою N- та O-деметилювання, гідроксилювання кілець дезозаміну та аглікону і розщеплення кладінози кон’югату. Порівняння результатів рідинної хроматографії та мікробіологічних аналізів показало, що метаболіти азитроміцину не є мікробіологічно активними.
Показання
Інфекції, спричинені мікроорганізмами, чутливими до азитроміцину:
- інфекції ЛОР-органів (бактеріальний фарингіт/тонзиліт, синусит, середній отит);
- інфекції дихальних шляхів (бактеріальний бронхіт, негоспітальна пневмонія);
- інфекції шкіри та м’яких тканин: мігруюча еритема (початкова стадія хвороби Лайма), бешиха, імпетиго, вторинні піодерматози, акне вульгаріс (вугри звичайні) середнього ступеня тяжкості;
- інфекції, що передаються статевим шляхом: неускладнені генітальні інфекції, спричинені Chlamydia trachomatis.
Протипоказання
Підвищена чутливість до азитроміцину, еритроміцину або до будь-якого макролідного чи кетолідного антибіотика, або до будь-якого іншого компонента препарату.